Мерія Лієра вибачиться за суд над «останньою відьмою Бельгії»

Мерія бельгійського міста Лієр встановила пам’ятний знак на місці публічної страти "останньої відьми Бельгії", яку спалили 430 років тому.

Про це пише видання "The Brussels Times".

 

"Відвідувачі міста, яке є відомим орнаментним годинником, що складений з квітів, побачили пам'ятний камінь на центральній площі міста на знак згадки про спалення на вогнищі "останньої відьми Лієра" 20 січня 1590 року", - йдеться у публікації.

Зазначається, що муніципалітет Лієра невдовзі виступить з офіційним вибаченням за звинувачення у чаклунстві, яке наприкінці XVI століття призвело до публічної страти Каталін Ван ден Булке.

Як повідомляється, ця жінка, яка мешкала у невеликому місті Ніжлен, після звинувачення у чаклунстві намагалася сховатися у Лієрі, що лише за 10 кілометрів. У той час така подорож могла бути прирівняна до імміграції.

Проте у Лієрі суд інквізиції висунув їй звинувачення у чаклунстві на підставі чуток у її рідному місті, а також тому що її мати незадовго до цього спалили за чаклунство. Два "свідки" під час суду заявили, що жінка не могла прочитати християнські молитви, була причетна до раптової хвороби коня та до пожежі, що зруйнувала один із місцевих будинків.

Каталін визнали винною після "зізнання" під тортурами та засудили до спалення на вогнищі. Утім, суд виявив "милість" і дозволив задушити жінку перед спаленням.

Ідея встановлення меморіального знаку та вибачення за неправий суд належить містянам Лієра, які у листопаді минулого року організували інформаційну кампанію у соціальних мережах.


Нагадуємо, що наприкінці грудня 2020 р. у Німеччині через 400 років церква вибачилася за спалення "відьом".

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.