Google оцифрує понад 100 тисяч книг. Доступ до них буде безкоштовним

Google встановив партнерські відносини з бельгійським містом Антверпен для оцифрування понад 100 000 книг, які були видані у XVI—XIX століттях.

Про це повідомляє The Бабель із посиланням на портал Neowin.

Світлина ілюстративна
Світлина ілюстративна

Книги для оцифрування будуть надходити з музею Плантена-Моретуса (Музейний заклад у місті Антверпен з бібліотекою та історичними друкарськими експонатами XVI ст. Належить до Світової спадщини ЮНЕСКО) і Бібліотеки Хендріка, яка також знаходиться у Антверпені.

Музей Плантена-Моретуса подарує для оцифрування понад 32 тисячі книг. Крім того, бібліотека Хендріка надасть понад 60 тисяч творів, що загалом приведе до оцифрування понад 100 000 книг. Усі ці видання будуть доступні будь-якій людині через Google Books.

Книги почнуть оцифровувати у 2021 році і вони стануть доступними поступово протягом наступних років. Google очікує, що весь процес діджиталізації займе 3 роки.

Після того, як книги оцифрують, вони будуть доступні не тільки в цифровому вигляді, але й весь текст буде доступний для пошуку.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.