Путін затвердив основи держполітики РФ щодо історичного просвітництва

Цілями цієї політики є формування загальноросійської громадянської ідентичності та зміцнення спільності "русского міра".

Про це повідомляють російські ЗМІ.

У документі наголошується, що реалізація державної політики у сфері історичного просвітництва сприятиме підтримці та зміцненню загальноросійської громадянської ідентичності на основі унікальної системи цінностей, укорінених у російському суспільстві, включаючи любов до Батьківщини, усвідомлення історичної спадщини Росії та повагу до предків.

Наголошується, що це також сприяє зміцненню єдності російського суспільства, підтримці громадянського миру та злагоди, заснованих на об'єктивній оцінці історичного минулого.

В указі також уточнюється, що міжвідомча комісія з історичного просвітництва буде координаційним та консультативним органом при президенті РФ. Вона відстежуватиме виконання заходів, передбачених Основами держполітики у сфері історичного просвітництва, та подаватиме главі держави щорічний звіт. 

Крім того, зазначено, що "рішення щодо реалізації державної політики в галузі історичного просвітництва можуть обговорюватися на засіданнях Ради безпеки РФ і Держради за рішенням президента".

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.