Король Бельгії «висловив жаль» ДР Конго через колонізацію країни, але від вибачень утримався

Король Бельгії на тлі антирасистських протестів висловив Демократичній Республіці Конго «глибокий жаль» через «страждання і приниження», яких народ ДР Конго зазнав за часи колонізації Бельгією.

Про це пише The Бабель із посиланням на CNN.

 

У 60-ту річницю незалежності ДР Конго король Бельгії Філіпп написав листа президенту Феліксу Антуану Цішекеді Циломбо, в якому визнав, що "для подальшого зміцнення звʼязків і розвитку ще більш плідної дружби країни повинні мати можливість говорити про довгу спільну історію з усією правдою".

"Наша історія складається із спільних досягнень, але також мала й болісні епізоди. У період Вільної держави Конго (держава у Африці, яка існувала з 1885 до 1908 року і була приватною власністю короля Бельгії Леопольда II – прим.) були вчинені акти насильства та жорстокості, які дотепер обтяжують нашу колективну памʼять", — написав король.

Зазначається, що попри "висловлення жалю", бельгійський король не перепросив за свого предка — короля Леопольда II, який володів Вільною державою Конго між 1885 та 1908 роками і жорстоко правив її народом. Історики підрахували, що за правління Леопольда загинули приблизно 10 мільйонів жителів країни.

На тлі антирасистських протестів у світі на початку червня парламент Бельгії схвалив розслідування дій урядів країни за колоніальних часів. Парламент також мусить визначити, що робити зі статуями короля Леопольда ІІ, одну з яких в Антверпені вже демонтували.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.