Спецпроект

УПЦ МП РОЗПОЧАЛА БУДУВАТИ ПОВЕРХ ФУНДАМЕНТІВ ДЕСЯТИННОЇ?

Біля фундаменту Десятинної церкви в Києві, де УПЦ Московського патріархату хоче збудувати храм, почалося вивантаження будівельних вагончиків. Охоронці заважають фотографувати, священники кажуть про початок забудови.

Про це "Українській правді" повідомив депутат Святослав Олійник, який став випадковим свідком цих подій.

За словами Олійника, у середу близько 23-ої години до залишків фундаменту одного з перших християнських храмів на Русі - знищеної під час штурму Києва монголами (1241 рік) Десятинної церкви - під'їхало шість вантажівок з будівельними вагончиками, після чого кран почав їх вивантажувати на землю.

"На місце прибув наряд міліції, однак на їх прохання пред'явити документи їм нічого не показали", - розповів депутат.

За словами Олійника, коли один з присутніх почав фотографувати ці події, на нього напав один з тих, хто був задіяний при вивантаженні вагончиків.


 Ось вам і "музеєфікація"...
 
 Фото УП

Далі, за словами Олійника, з дерев'яного зрубу, встановленого поряд з фундаментом Десятинної церкви, вийшов піп. "На питання, що відбувається, він у хамській манері пояснив, що вагончики привезли для початку будівництва Десятинної церкви", - зазначив Олійник. 

Водночас минулого тижня Київська міськдержадміністрація на конкурсі, який закінчився скандалом, так і не змогла вибрати найкращу концепцію реставрації Десятинної церкви.

Головний архітектор Києва, голова конкурсної комісії Сергій Целовальник зазначив, що протягом декількох днів планується провести ще одне засідання комісії, де буде проведено відкрите голосування для уникнення лобіювання чиїхось інтересів.

Десятинна церква: проекти знищення історичної пам'ятки

За словами архітектора Лариси Скорик, йдеться про два принципово різні варіанти майбутнього проекту відновлення Десятинної церкви.

"Перший - побудувати на цьому місці новий храм і перекреслити можливість подальшого археологічно-історичного використання цього місця та друга концепція - це зберегти можливість археології та забезпечити всі умови конкурсу", - зазначила Скорик.

Нагадаємо, що у березні 2011 року міністр культури Михайло Кулиняк запевнив, що на місці залишків фундаменту Десятинної церкви буде музей, а не церква.

Перед тим головний архітектор Києва Сергій Целовальник повідомив, що "над фундаментом Десятинної не буде побудовано нічого".

В листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан запевняв про протилежне: що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.