Спецпроект

Київська влада запевняє, що не будуватиме поверх решток Десятинної

Головний архітектор Києва Сергій Целовальник гарантує, що над фундаментом Десятинної церкви нічого не буде побудовано.

Як передає кореспондент УНІАН, про це він повідомив сьогодні на прес-конференції.

"Можу вам гарантувати, що над фундаментом Десятинної церкви не буде побудовано нічого", - сказав Целовальник, коментуючи інформацію, що з`явилася в інтернеті, про можливість будівництва на місці церкви храму Московського патріархату.

Нагадаємо, що в листопаді 2010 року заступник міністра культури України Тімофій Кохан повідомив: указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник обере найбільш відповідний проект із трьох замовлених.

Головний архітектор Києва пояснив, що на цьому місці будувати що-небудь заборонено, а відновити церкву неможливо, оскільки невідомо, як вона виглядала.

Целовальник додав, що київською владою оголошено конкурс із музеєфікації та консервації залишків фундаменту Десятинної церкви. На сьогодні видано близько 8 запрошень на участь у конкурсі.

Міфи і правда про Десятинну церкву

Нагадаємо, що голова Київської міської державної адміністрації Олександр Попов підписав розпорядження про оголошення бліц-конкурсу із визначення кращої містобудівної концепції культурного, архітектурного та художнього відновлення пам`ятника археології національного значення "Дитинець стародавнього Києва VIII-X ст. із фундаментом Десятинної церкви X ст.".

Конкурс проводиться з 25 лютого до 25 квітня 2011 року, підбиття підсумків конкурсу відбудеться до 29 квітня цього року.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.