Директор Національного музею Революції Гідності став лавреатом премії "Європейський музей року 2024"

Директор Національного музею Революції Гідності Ігор Пошивайло отримав європейську нагороду імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність.

Про це йдеться на сайті нагороди.

4 травня в м. Портіман (Португалія) відбувся один із найпомітніших міжнародних заходів у музейній царині – церемонія вручення нагороди "Європейський музей року" від Європейського музейного форуму.

Конкурсантами цьогоріч були 50 музейних установ із 24 країн – членів Ради Європи. Щоб оцінити роботу претендентів, представники Європейського музейного форуму особисто відвідали експозиції кожного з них. Серед цьогорічних фіналістів Україну представляв Музей війни та Національний музей мистецтв імені Богдана та Варвари Ханенків.

Спеціальної нагороди імені Кеннета Гадсона за інституційну відвагу та професійну чесність удостоївся генеральний директор Національний музей Революції Гідності Ігор Пошивайло. Ця відзнака, названа на честь засновника нагороди "Європейський музей року", стала визнанням особистого внеску пана Ігоря до ініціатив зі збереження музеїв та об'єктів культурної спадщини на теренах України в умовах російської збройної агресії.

Переможцем цьогорічного конкурсу "Європейський музей року" став Саамський музей Siida – Saamelaismuseo ja Luontokeskus з м. Інарі (Фінляндія). 

Ігор Пошивайло — український етнолог, керамолог, музеолог, кандидат історичних наук, заслужений діяч мистецтв України, громадський діяч. Директор Національного меморіального комплексу Героїв Небесної Сотні з 2016 року. Голова правління громадської організації "Музей Майдану", а також керівник Київського осередку Національної спілки майстрів народного мистецтва України та експертної комісії з нематеріальної культурної спадщини при Мінкультури. Окрім цього, Пошивайло — один із ініціаторів проєкту "Музей Майдану". Працював над створенням Концепції музеєфікації Революції Гідності при Мінкультури і КМДА.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.