Спецпроект

ЗАЛИШКИ ДЕСЯТИННОЇ ЗАБУДУЮТЬ НАСТУПНОГО РОКУ - МІНКУЛЬТ

На місці руїн першого кам’яного храму Київської Русі - Десятинної церкви – все-таки побудують храм УПЦ Московського Патріархату. Роботи почнуться в кінці 2011 року.

Про це розповів заступник міністра культури України Тімофій Кохан, повідомляє РІСУ.

Чиновник повідомив, що указ про будівництво нової церкви підписав особисто Віктор Янукович. Тепер майбутній об'єкт проектують три державні організації, а головний архітектор Києва Сергій Целовальник в результаті обере найбільш відповідний проект.

Думку заступника директора Інституту археології НАНУ щодо того, як має виглядати місце першого храму на Русі, читайте в розділі "Інтерв'ю"

Прес-секретар Предстоятеля УПЦ о. Георгій Коваленко, як інформує видання «Главное», вважає, що будівництво храму — "хороша ідея". За його словами, священнослужителів давно непокоїло те, що церква перебуває в напівзруйнованому стані.

Настоятель майбутньої церкви архимандрит Гедеон (Харон) заявив, що держава пообіцяла виділяти Десятинній церкві кошти без обмежень.

Думку блогерів, які вважають, що будівництво знищить археологічну пам'ятку, читайте в розділі "Блогосфера"

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.