Що спільного між найстарішим міським театром, Аркасівським сквером і зоопарком у Миколаєві? Власне французький слід. Всіх їх об’єднує художня французька ливарня Валь Д'Осне з головним салоном в Парижі, чия продукція в різні часи прикрашала ці три локації. Мова йде про п’ять найвідоміших в Миколаєві декоративних садових чавунних скульптур. Одна з них, на жаль, була втрачена ще у 1990-ті роки, інші чотири можна побачити і сьогодні.

Історик Костомаров у своєму дослідженні про Богдана Хмельницького побіжно згадав про те, що 2400 козаків у XVIІ столітті вирушили до Франції та брали участь у взятті Дюнкерка Великим Конде в 1646 році. Цей факт вплинув на Олександра Половцова, якого цікавило, як ці малоросійські козаки змогли такою великою кількістю піти до Франції, яким шляхом вони йшли і як повернулися на батьківщину. Половцов поїхав до Дюнкерка не для того, щоб досліджувати там архіви, знаючи, що він не знайде бажаного, а щоб подивитись, чи не знайде він там пам'яток того часу, які можуть пролити світло на це питання.

Те, що якісь групи людей (в нашому випадку нації) брали участь в одних і тих самих історичних процесах, не робить їх близькими і не робить історію спільною. Так можна дійти до жахливого в своїй абсурдності твердження, що ґвалтівник і зґвалтована мають спільний досвід, бо вони ж разом прожили одне й те саме зґвалтування. Спільна історія у нас (до певної міри) з тими націями, які були ув'язнені та позбавлені права на самовираження спершу в Російській імперії, а потім у межах її спадкоємця, Радянського Союзу. З Росією в нас не спільна історія, з Росією в нас давня історія насильства і опору цьому насильству