Спецпроект

Сенат Франції визнав Голодомор геноцидом українського народу

Сенат Франції слідом за нижньою палатою парламенту, Національною асамблеєю, схвалию резолюцію про визнання Голодомору 1932-1933 років геноцидом українського народу.

Про це повідомляє "Європейська правда".

За резолюцію про визання Голодомору геноцидом українського народу проголосували 327 із 343 французьких сенаторів, решта 16 висловились проти.

Голова МЗС України Дмитро Кулеба подякував французькому Сенату за "історичне голосування, яке відновлює справедливість та вшановує пам'ять мільйонів жертв". "Такі злочини ніколи не повинні повторитися і ніколи не повинні бути забуті", – написав міністр у Twitter.

На думку авторів резолюції, Голодомор має бути визнаний геноцидом з огляду на його цілі заперечення української ідентичності та зникнення української нації. "Це визнання має на меті проголосити непохитну відданість Франції повазі до людської гідності, висловити підтримку українському народові та запобігти продовженню подібних дій", – зазначають вони.

У резолюції зазначається, що "оприлюднення звірств і страждань, яких зазнав український народ, є частиною боротьби, сьогодні, як і в минулому, проти забуття, за встановлення відповідальності та законних репарацій, а також проти повторення цих трагедій".

Також документ містить заклик до уряду Франції "публічно засудити геноцид, вчинений радянською владою проти українського сільського населення у 1932-1933 роках".

Нагадаємо, Національна асамблея Франції визнала Голодомор 1932-1933 років геноцидом українського народу наприкінці березня.

Загалом Голодомор геноцидом українського народу вже визнали парламенти понад двох десятків країн світу, зокрема і в Європі. У березні до такого кроку вдалися Палата представників Бельгії, нижня палата бельгійського парламенту, і парламент Ісландії.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.