У Франції встановили ще один пам’ятник Анні Київській

У місті Ле Блан-Мені встановили пам’ятник Анні Київській – дочці князя Київської Русі Ярослава Мудрого і королеві Франції.

Про це йдеться на Офіційному порталі Києва. 

Участь у заході взяв перший заступник голови КМДА Микола Поворозник.

"Сьогоднішня подія відбувається в рамках здійснення послідовної державної політики та є результатом реалізації проектів, свого часу ініційованих нашим мером, з обміну пам'ятниками видатним національним діячам історії, культури. Тож це не просто жест ввічливості, а свідоцтво шанобливих, щирих відносин між українським і французьким народами, громадами столиці України і департаментом Сен-Сен-Дені, частинкою якого є ваше чудове місто", – зазначив Микола Поворозник.

Він зауважив, що одна з перших історично важливих офіційно зафіксованих згадок про місто Ле Блан-Мені у 1060 році належить саме Анні Київській. 

"Віднині у місті Ле Блан-Мені стоятиме пам'ятник Анні Київській, а місто стане учасником великого міжнародного проєкту – "Шлях Королеви", що розпочався у древньому Києві, коли юна донька Великого князя Київської Русі-України Ярослава Мудрого Анна вирушила до далекої Франції до свого майбутнього августійшого чоловіка Генріха І. Рухалася нинішніми територіями Польщі, Чехії, Австрії, Німеччини, Бельгії, Люксембургу... Усі ці країни є учасниками нашого проекту", – розповів Микола Поворозник.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.