IN MEMORIAM: помер французький історик Ален Безансон

Ален Безансон відійшов у вічність 9 липня на 91 році життя.

Про це сповістив повідомив публіцист і перекладач Микола Рябчук.

"Я мав честь запізнатися особисто з цією чудовою людиною і блискучим інтелектуалом, таким рідкісним із його критичними поглядами на тлі русофільського інтелектуального середовища Франції минулих десятиліть. Я вдячний йому за цікаві розмови, за прекрасні книжки і, звісно, за передмову "на виріст" до французького видання моєї збірки "Від Малоросії до України", - написав Микола Рябчук.

Ален Безансон народився у Парижі 25 квітня 1932 року. За життя Сталіна був прибічником комунізму, 19-річним вступив до Французької компартії, однак через п'ять років вийшов з її лав. Згодом став критично аналізувати як комунізм, так і тоталітаризм.

Безансон є автором понад двох десятків книжок та великої кількості статей і передмов на теми історії Росії, СРСР та України, тоталітаризму, історії християнства. Його дослідження надруковані у французьких, американських, англійських, італійських, польських, українських та інших журналах.

"Його увага до нашої країни та розвитку суспільства була одним із найсильніших інтелектуальних стимулів спілкування Парижа і Києва протягом понад 30 років", - зазначив філософ та громадський діяч Костянтин Сігов. 

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.