До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві відкрили виставку “Зона відчуження”. Також українців закликають запалити лампадки біля пам'ятних місць на території нинішнього заповідника.
Бабин Яр — це трагедія всього людства, але сталася вона на українській землі. І тому українець не має права забувати про неї так само, як і єврей. Бабин Яр — це наша спільна трагедія, трагедія перш за все єврейського і українського народів.
Міністр освіти та науки Сергій Шкарлет та генеральний директор благодійної організації «Благодійний фонд «Меморіал Голокосту «Бабин Яр» Максим Яковер у понеділок підписали меморандум про партнерство.
На території Заповідника «Бабин Яр» знищено інсталяцію шофара (єврейського ритуального музичного інструменту), котрий був частиною меморіальної кампанії «СВІДОК», розробленої Українським кризовим медіа-центром до 75-х роковин трагедії у Бабиному Яру на замовлення Всесвітнього єврейського конгресу з лаконічним побажанням: «Це має бути щось надзвичайне».
Напередодні відзначення 80-х роковин трагедії Бабиного Яру, Світовий Конґрес Українців готовий надати понад 20 мільйонів доларів США на підтримку державної концепції комплексної меморіалізації Бабиного Яру, розробленої робочою групою при Інституті історії України Національної академії наук України
Проблема не в тому, у кого більше грошей і хто яскравіше чи цікавіше побудує, а в тому, наскільки українське суспільство є частиною цього процесу і частиною дискусії про нього, наскільки воно розуміє і приймає цей об'єкт і каже: ось це наша пам'ять. І зрештою наскільки цей проєкт не зовнішній для українського суспільства, а внутрішній. Таке не можна нав'язати і купити не можна.