Спецпроект

Зібрано імена більш ніж третини розстріляних у Бабиному Яру

Меморіальний центр Голокосту «Бабин Яр» зібрав імена більш ніж третини загиблих у Бабиному Яру в роки нацистської окупації.

Дослідники проєкту "Імена" уклали найповніший на сьогодні список жертв Бабиного Яру. У ньому налічується 28 017 імен. Також вони доповнили інформацію про місце народження, проживання, роботу й умови загибелі частини жертв. Дослідження тривало майже 1,5 року та продовжується й досі.

 
Бабин Яр після масових розстрілів восени 1941 року 
Джерело: Archives of the Hamburg Institute for Social Research/Johannes Hähle

Крім того, уперше встановили етнічну та соціальну приналежність частини загиблих. Серед 28 тисяч уже відомих жертв 24 913 були євреями, 1003 – українцями, 407 – росіянами, 27 – білорусами, 22 – поляками, 9 – вірменами, 7 – німцями, 6 – татарами, 4 – ромами, 9 – представниками інших етносів. У 1610 осіб національність не була вказана в документах.

Також з'ясували, що 894 особи були підпільниками (без зазначення національності та партійності), 902 – комуністами, і 127 – комсомольцями (без зазначення національності), 90 – українськими націоналістами або їхніми прихильниками, членами їхніх сімей. 35 були пацієнтами та лікарями Павлівської психіатричної лікарні, ще 6 – пацієнтами без зазначення конкретної лікарні. Інформація про партійну приналежність жертв визначалася лише за наявності відповідних даних.

Аби доповнити інформацію про жертв трагедії, дослідники проєкту "Імена" Меморіального центру вивчили більш ніж 85 тисяч згадок про життя цих людей. Зокрема, вчені проаналізували 36 тисяч записів ізраїльського національного меморіалу Катастрофи (Голокосту) та Героїзму Яд Вашем і доповнили дані інформацією про 9700 раніше невідомих імен, отриманих від Яд Вашем у рамках співробітництва з обміну архівними даними.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.