Меморіал Голокосту «Бабин Яр» оцифрував понад 1 200 000 документів

Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час

Понад 1 200 000 документів оцифрували дослідники проєкту "Імена" Меморіалу Голокосту "Бабин Яр". Документи стосуються періоду окупації Києва 1941–1943 років, трагедії Бабиного Яру, переселення євреїв у довоєнний час. Це актові книги РАЦСів, довідкові картотеки, фонди районних управ, дипломатичні документи, листи й фото учасників історичних подій. Дані постійно оновлюються.

 

Ці матеріали дозволяють отримати максимально повну інформацію про загиблих у Бабиному Яру, їхніх родичів, персоналізувати історії цих людей, а також розкрити раніше не відомі факти. Відтепер в онлайн-доступі є документи, які багато років були засекречені.

В онлайн-архіві вже доступні документи з чотирьох установ Києва (Державного архіву міста Києва, Державного архіву Київської області, Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, Центрального державного архіву громадських об'єднань України), а також Державного архіву Івано-Франківської області. Незабаром на сайті також будуть оприлюднені матеріали з Галузевого державного архіву СБУ.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.