Роковини Бабиного Яру: у метро відкрили виставку, в урочищі проведуть міжконфесійний молебень

До 80-х роковин трагедії у Бабиному Яру в Києві відкрили виставку “Зона відчуження”. Також українців закликають запалити лампадки біля пам'ятних місць на території нинішнього заповідника.

Про це повідомляє "Локальна історія".

 

У пресслужбі міського голови Києва Віталія Кличка повідомили, що виставку "Зона відчуження" відкрили на станції метро "Дорогожичі". Її авторами є американо-французький письменник Джонатан Літтел та французький фотограф, режисер Антуан Дагата.

 

На виставці представили 84 фотографії та 42 текстові панелі. Організатори наголошують, що концепцію розробили таким чином, щоб надати сенс і значення місцевості Бабиного Яру відвідувачам, які приїжджають у цей район на метро.

Виставка триватиме з 27 вересня до 10 жовтня.

 

Окрім того, у ЗМІ повідомили, що 30 вересня на території Національного історико-меморіального заповідника "Бабин Яр" у Києві відбудеться музично-поетичний перфоманс "Бабин яр. Голосами".

 

Режисер Олег Ліпцин разом з акторами та музикантами "оживить" вірші зі збірки Маріанни Кіяновської "Бабин яр. Голосами". До книги, за яку поетеса у 2020 році отримала державну Шевченківську премію, увійшли 67 віршів, присвячені трагічним подіям. Зазначають, що у перформансі поезія зазвучить "голосами загиблих".

Водночас в Інституті національної пам'яті закликали 29-30 вересня прийти у Бабин Яр і вшанувати загиблих.

"Біля різних пам'ятників на території заповідника ви зможете взяти символічні камінці та лампадки, щоб покласти до меморіальних місць. Пам'ятна подія триватиме два дні, з 10:00 до 19:00. Орієнтуйтеся за вказівниками, що будуть встановлені у Бабиному Яру", – написали на сторінці УІНП у Facebook.

Також там запросили усіх, незалежно від віросповідання, долучитися до міжконфесійного молебню увечері 29 вересня біля пам'ятника киянам і військовополоненим, розстріляним у Бабиному Яру.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.