Спецпроект

Українські підручники з історії цілком коректні - німецький науковець

"Тому думаю, що ваша співпраця з іншими країнами, в тому числі з Росією, може бути цілком успішною. Головне — не поспішати, а домовлятися стосовно всього спектру проблем".

Керівник наукового відділу Інституту імені Георга Екерта, провідний спеціаліст, активіст процесу написання «бі-історичних» посібників і підручників Роберт Майeр вважає коректними у науково-історичному плані українські підручники історії. Про це він заявив в інтерв'ю "Дзеркалу тижня".

"П'ять років тому я детально ознайомився з українськими підручниками історії і, маю сказати, вони мені сподобалися і здалися коректними у науково-історичному плані. Тому думаю, що ваша співпраця з іншими країнами, в тому числі з Росією, може бути цілком успішною. Головне — не поспішати, а домовлятися стосовно всього спектру проблем", — сказав він, коментуючи плани України і Росії зі створення спільного посібника з історії для вчителів.

"Спільні історичні публікації — це останній етап шляху, який повинні пройти разом різні країни. Я не можу назвати конкретний час — з французами ми вели переговори з п'ятдесятих років минулого століття, а перший шкільний підручник з'явився у 2006-му. Але справа не в тому, що процес повинен бути неодмінно багаторічним, а в тому, що країни, які співпрацюють, врешті-решт повинні прийти до якихось загальних цінностей, поглядів, критеріїв", — зазначив Майeр.

За його словами, співпраця Німеччини з Польщею триває вже майже 40 років. "Тільки з Францією вона ще багаторічніша і тісніша. Вже в 2001 році вийшов польсько-німецький посібник для вчителів. Зараз ми дійшли до важливого моменту: буде створена спільна комісія, і в 2013 році вийде підручник з історії, потім ще два", — додав він.

Експерт вважає, що найважливіше в даному питанні — "припинити оперувати категоріями національних держав, національних інтересів":

"Після дуже серйозних переговорів з французами практично не залишилося принципових розбіжностей у трактуваннях нашого історичного минулого. Але за цим стоїть багаторічний процес... У такому разі за два роки можна підготувати методичний матеріал, що буде використовуватися вчителями на додаток до існуючого. Потім можна йти і до спільної книги".

"Ніколи не казав": "Вперед, хлопці!", завжди: "За мною!"". Пам'яті Сергія Короля

Крайній бій командир "Махно" провів 24 лютого 2023 року. Впродовж ночі ворог вів постійний артилерійський обстріл, а близько 7 години ранку розпочав піхотний штурм з трьох сторін. Командуючи підрозділом та беручи безпосередню участь у стрілецькому бою, Сергій Король не допустив захоплення позицій переважаючими силами противника. Під час бою, який тривав майже шість годин, командир "Махно" загинув.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.