У Житомирі університет відкриє для відвідування підземні каземати

У Житомирі Поліський національний університет, що розташований в історичній будівлі кінця ХІХ ст., планує перетворити підземні каземати на туристичну локацію.

Про це кореспонденту Укрінформу розповів ректор університету Олег Скидан.

 

"Будівля, в якій розташований корпус університету, історична, це пам'ятка архітектури 1896-1897 років, де розташовувався окружний суд Волинської губернії. Відповідно, приміщення були адаптовані під будівлю суду, тобто є зала судових засідань, де зараз конференц-хол, є внутрішній дворик, куди виходили арештанти, підземні каземати, де їх утримували.

У 1950-1960-х роках каземати використовувалися для зберігання добрив та інших матеріалів, що були потрібні в навчальному процесі, бо тут розміщений агрономічний факультет. Останні десятиліття вони повністю не використовувалися. Тому ми вирішили зробити там туристичну локацію", – зазначив Скидан.

За його словами, локацію планують популяризувати в контексті історії міста та Волинської губернії, адже у Житомирі збереглося небагато архітектурних пам'яток. Водночас підземні каземати підвищать і привабливість архітектурної пам'ятки, в якій розташований університет.

Скидан додав, що каземати облаштовані так, що в повний зріст там неможливо ходити. Найближчим часом приміщення розчистять та почнуть вивчати.

Дослідженнями займатимуся кафедра економіки, підприємництва та туризму і кафедра суспільних наук університету. Цього року в навчальному закладі відкриють освітню програму "Музеєзнавство та пам'яткоохоронна діяльність", студентів якої також зможуть залучити до цього процесу.


Корпус університету, де розміщені каземати, – пам'ятка архітектури місцевого значення. Він побудований за проєктом архітектора Володимира Безсмертного.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.