Конгресмени-республіканці хочуть, щоб у школах США викладали історію комунізму

Республіканці в Палаті представників Конгресу США розробили законопроєкт, який заохочує школи включати до навчальних програм історію комунізму, аби показати злочинну сутність цієї ідеології.

Про це повідомляє Радіо Свобода.

 

Зазначається, що документ, який розробляли 60 членів палати, презентувала на пресконференції представниця Флориди Марія Салазар, яка народилася в сімʼї кубинських емігрантів.

За словами Салазар, третина представників покоління Z, котрі народилися в період з 1997-го до 2012 року, прихильно ставляться до комунізму, а понад 40% міленіалів "кажуть, що мало знають про марксизм".

"Правда в тому, що комунізм – це рак. Єдина рівність, що забезпечує комунізм, - це бути однаково бідними, однаково голодними, однаково пригніченими та однаково висланими", - цитує Голос Америки американську законодавицю.

Своєю чергою конгресмен від Техасу Ден Креншоу переконаний, що американські школярі мають знати про радянський ГУЛАГ, сталінський Голодомор, жертвами якого стали мільйони українців, культурну революцію в Китаї.

За його словами, законопроєкт має гарантувати, що комунізм "залишиться на звалищі історії – там, де йому і місце". "Школярі повинні знати, що означає футболка з портретом Че Гевари, яку носить їхній однокласник", – додав конгресмен.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.