Спецпроект

Історики склали поіменний список українців убитих під час Волинської трагедії

Група українських і польських істориків встановили 9145 українців, які стали жертвами українсько-польського протистояння 1939-1947 років.

Про це йдеться у матеріалі сайту Радіо Свобода.

Проєкт Українського католицького університету (УКУ) "Жертви українсько-польського протистояння 1939-1947 років" розпочався п'ять років тому.

"Ми мали б взятись до підрахунку і пошуку українських і польських жертв одночасно, але почали з українців. Бо це менш досліджено. Можна сперечатися щодо числа загиблих, говорити, що цифри правдиві або перебільшені. Ми пам'ятаємо про польських жертв і збирали теж інформацію. У моїй базі даних є 2 тисячі польських прізвищ. Через 3-4 роки матимемо повну інформацію", – каже Ігор Галагіда, польський історик, професор Ґданського університету.

Польський історик Ґжеґож Мотика говорить про 2-3 тисячі українців, які стали жертвами Волинської трагедії. Український історик Іван Патриляк каже про близько 15 тисяч вбитих і замордованих українців. Щодо польських жертв, то Польський інститут нацпам'яті зазначає про 100 тисяч поляків-жертв на Волині і у південно-східних воєводствах Другої Речі Посполитої.

"Ми встановили 9145 українців, які стали жертвами на Волині. Більша кількість загинула від рук німців і поляків, від польської допоміжної поліції, яка перебувала на німецькій службі. Друга за величиною група жертв-поляків загинула від рук підпілля польської армії. Ми для ідентифікації використовували також і метричні книги. Це важливе джерело для уточнення відомостей з інших джерел", - розповів український історик Олег Разиграєв, доцент Волинського національного університету імені Лесі Українки.

Восени цього року вийде книга про українських жертв 1939 року. Наступні книги про Закерзоння і Волинь побачать світ в 2024 році. Робота про волинські події вже завершена, дослідники лише хочуть звірити деякі дані з німецькими архівами. Про Волинську трагедію буде видано дві книги.

 

 

Між неволею і незалежністю. 18-22 лютого 2014 року

Це не всі, але важливі свідчення тих жахливих днів, які змінили Україну. У майже похвилинний таймлайн увійшли події, які відбувалися у центрі Києва і мали (або могли мати) вплив на подальший перебіг політичних процесів. Хронологія останніх днів Революції Гідності.

Володимир Стахів. "Не шукати союзників за будь-яку ціну, навіть найвищу"

Після розколу в лавах ОУН органи нквс/мдб срср уважно придивлялися до тих діячів, які вирізнялися принциповою непримиренною та непоступливою позицією до опонентів. Таких брали в активну оперативну розробку, щоб використати їхні амбіції у своїх інтересах, або через агентуру спонукати до дій, які б призвели до ще більшого розколу, розбрату, послаблення і зрештою знищення національно-визвольного руху. Одним із тих, на кого звернули особливу увагу у 1940-х роках, був Володимир Стахів.

"Український герб є настільки простим, що його може намалювати будь-хто", - Василь Павлов

Як тризуб, родовий знак київських князів, зберігся впродовж століть і став державним гербом України та символом українського спротиву? Чому російські імперці намагалися, але так і не змогли привласнити український тризуб? Про це, а також про історичну тяглість української державної та військової символіки з часів Визвольних змагань і до сьогодення — наша розмова з Василем Павловим, військовим істориком, головою ГО "Центр мілітарної історії" та одним із тих, хто брав участь у розробці сучасної символіки українського війська.

Гідо Хайсіг: "Для мене важливо викликати відчуття, що ситуація в Україні — це не тільки про цифри, це насамперед про людей, які живуть тут"

Інтерв’ю з німецьким пілотом і митцем для Музею "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.