Міносвіти провело конкурс на тему "єдиного українсько-російського простору"

Підбито підсумки та визначено переможців історичного Інтернет-квесту "Війна 1812 року та Україна".

Про це повідомляє офіційний сайт Міносвіти.

Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" відбувався на Всеукраїнському освітньому порталі України "Щоденник.ua" за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та Російського центру науки та культури в Україні.

Конкурс, присвячений 200-річчю наполеонівських війн, розпочався у жовтні 2012 року та тривав майже два місяці. За цей час до квесту приєдналося понад 2000 учнів середніх та спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій.

"Метою конкурсу стало поширення та поглиблення знань про єдиний культурний, історичний та науковий українсько-російський простір, формування патріотичної та громадянської свідомості учнів", - повідомляє Міносвіти.

Початок онлайн-змагань збігся з вивченням у старших класах теми війни 1812 року. Завдання інтернет-квесту були підготовлені вчителями спеціалізованої школи № 20 м. Києва: вчителем-методистом історії Тамарою Приходько та вчителем французької мови Світланою Мірошніченко.

Учасники конкурсу отримували заплутані "бойові" завдання, підказки, мали визначати місця бойових подій на карті та розставляти на них історичних героїв.

Переможцем став 11-класник із Горлівки Денис Крапівцов. Серед інших переможців представлені Київ, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Одеса і Волинь.

Незабаром відбудеться нагородження переможців дипломами та цінними подарунками від Центру культури та історії "Парк Київська Русь", Всеукраїнського освітнього порталу "Щоденник.ua" та Російського центру науки та культури в Україні.

Історичний Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" проведено "на виконання плану заходів з підготовки та відзначення у 2012 році 200-річчя Вітчизняної війни 1812 року", затвердженого наказом МОН від 3 квітня 2012 року № 408.

Як відомо, у березні 2012 року МОН підтримало також історичну олімпіаду, присвячену "Вітчизняній війні 1812 року" і популяризації "єдиного простору".

У квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

В оці тайфуна. Як проголосили Акт Злуки

У цей день здавалося, що буревії історії втомилися і зупинили свій руйнівний рух. Насправді над Київом зупинилося "око тайфуну", де вітру може не бути. Навколо ж української столиці усе пригиналося від буревіїв.

Коли оголосили останній відбій. Уривок із книжки "Демобілізовані" Алана Олпорта

Демобілізація – це окрема битва, якої у жодному разі не можна програти. Які зміни переживало суспільство Великої Британії після Другої світової війни? Як демобілізовані адаптовувались до мирного життя? Про важку дорогу від війни до миру йдеться у книжці британського історика Алана Олпорта "Демобілізовані: повернення додому після Другої світової війни", яка у січні побачить світ у видавництві "Локальна історія".

Биківня: таємне місце масових поховань жертв сталінського терору

Історія Биківнянських могил — це історія місця масових поховань жертв сталінського терору, яке було приховане від суспільства протягом багатьох років. Биківня — це місце-символ, де були поховані голоси, яких змусили замовкнути. Це не просто могили, це багато людей, кожен із яких міг змінити щось у світі.

Ярослава Музика: зберігачка творів бойчукістів

Підсвідомо відчуваючи небезпеку для заарештованої дружини Ярослави, чоловік Максим Музика сховав твори Михайла Бойчука та його послідовників, що зберігалися вдома, замурувавши роботи між дверима їхньої квартири і суміжнього помешкання сестри. Повернувшись, художниця продовжувала переховувати спадщину Михайла Бойчука, прекрасно розуміючи ступінь ризику.