Міносвіти провело конкурс на тему "єдиного українсько-російського простору"

Підбито підсумки та визначено переможців історичного Інтернет-квесту "Війна 1812 року та Україна".

Про це повідомляє офіційний сайт Міносвіти.

Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" відбувався на Всеукраїнському освітньому порталі України "Щоденник.ua" за підтримки Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України, Інституту інноваційних технологій і змісту освіти та Російського центру науки та культури в Україні.

Конкурс, присвячений 200-річчю наполеонівських війн, розпочався у жовтні 2012 року та тривав майже два місяці. За цей час до квесту приєдналося понад 2000 учнів середніх та спеціалізованих шкіл, ліцеїв і гімназій.

"Метою конкурсу стало поширення та поглиблення знань про єдиний культурний, історичний та науковий українсько-російський простір, формування патріотичної та громадянської свідомості учнів", - повідомляє Міносвіти.

Початок онлайн-змагань збігся з вивченням у старших класах теми війни 1812 року. Завдання інтернет-квесту були підготовлені вчителями спеціалізованої школи № 20 м. Києва: вчителем-методистом історії Тамарою Приходько та вчителем французької мови Світланою Мірошніченко.

Учасники конкурсу отримували заплутані "бойові" завдання, підказки, мали визначати місця бойових подій на карті та розставляти на них історичних героїв.

Переможцем став 11-класник із Горлівки Денис Крапівцов. Серед інших переможців представлені Київ, Дніпропетровщина, Запоріжжя, Одеса і Волинь.

Незабаром відбудеться нагородження переможців дипломами та цінними подарунками від Центру культури та історії "Парк Київська Русь", Всеукраїнського освітнього порталу "Щоденник.ua" та Російського центру науки та культури в Україні.

Історичний Інтернет-квест "Війна 1812 року та Україна" проведено "на виконання плану заходів з підготовки та відзначення у 2012 році 200-річчя Вітчизняної війни 1812 року", затвердженого наказом МОН від 3 квітня 2012 року № 408.

Як відомо, у березні 2012 року МОН підтримало також історичну олімпіаду, присвячену "Вітчизняній війні 1812 року" і популяризації "єдиного простору".

У квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

Ілько Борщак. На вістрі радянської спецпропаганди у Франції

Ілько Борщак був потрібен більшовицькому режимові лише тоді, коли він чітко вписувався в схему діяльності радянської спецпропаганди за кордоном. Коли ж чекісти зрозуміли, що він грає подвійну роль, його спробували скомпрометувати в емігрантських колах саме як більшовицького агента. Жодні минулі заслуги перед радянською владою до уваги не бралися. Так чинили з усіма. Ставилися як до відпрацьованого матеріалу, з яким можна робити будь-що.

Рена Марутян: "Метою геноцидальних практик росії є стирання української національної ідентичності"

Інтерв’ю з доктором наук з державного управління, професоркою кафедри глобальної та національної безпеки КНУ ім. Т. Г. Шевченка Реною Марутян у Музеї "Голоси Мирних" Фонду Ріната Ахметова.

"Пєрацький. Кар'єрна драбина". Уривок з книги про вбивство міністра Пєрацького

Вбивство міністра внутрішніх справ Броніслава Пєрацького стало одним із найгучніших замахів міжвоєнної Польщі. А для українських націоналістів — символом чи не найбільшої потуги, що її сягнула революційна організація в 1930-х роках. Міністр Пєрацький був одним із творців польської незалежності, а його життєпис подібний до біографій українських ровесників. Усе змінилося після листопада 1918-го: Пєрацький розбудовував польську державу, а його українські однолітки — підпілля, що боролося з Польщею та мріяло про власну державність. Пєрацький став одним із найвпливовіших польських посадовців і загинув на піку кар'єри від рук українця — представника молодого покоління, що було значно радикальніше за своїх попередників.

Як я став депутатом…

Потім, коли ми вже аналізували в Народній Раді результати виборів, з’ясувалося, що я був єдиним зі Сходу і Півдня України, хто виграв сільський округ. Усі інші демократи в цій частині країни перемагали в містах. Наприкінці осені 1989 року я навіть не думав балотуватися. А за три місяці — несподівано для суперників, друзів і самого себе — виграв вибори.