МОН призначило стипендії молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності

Міністерство освіти та науки визначило переможців на здобуття у 2022 році державних іменних стипендій найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв Небесної Сотні.

Відповідний наказ підписав міністр освіти і науки Сергій Шкарлет, повідомляє МОН.

 

"Переможці конкурсу – 22 найкращих молодих учених отримають стипендії з 1 січня 2022 року на один рік у розмірі майже 5 тис. гривень. Кожен стипендіат має вагомий внесок у розвиток української науки як важливої складової захисту національних інтересів України, за посилення міжнародного авторитету України, внесок у розвиток демократичних та гуманістичних цінностей у сфері науки і освіти, а також займає активну громадську позицію", - йдеться у повідомленні.

Як зазначається, за здобуття стипендій змагалися 176 претендентів, які працюють або навчаються у закладах вищої освіти та наукових установах, що належать до сфери управління міністерств, СБУ або перебувають у віданні Національної академії наук України, національних галузевих академій.

Визначення переможців на здобуття державних іменних стипендій відбулось відповідно за п'ятьма номінаціями:


стипендія імені Дмитра Максимова – п'ять осіб;

стипендія імені Назарія Войтовича – п'ять осіб;

стипендія імені Романа Гурика – чотири особи;

стипендія імені Устима Голоднюка – чотири особи;

стипендія імені Юрія Поправки – чотири особи.


Згідно з наказом МОН, державні іменні стипендії найкращим молодим ученим для увічнення подій Революції Гідності та вшанування подвигу Героїв України – Героїв Небесної Сотні на 2022 рік призначаються у розмірі двох прожиткових мінімумів для працездатних осіб станом на початок року.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.