Спецпроект

В Москві відкрився музей війни з Наполеоном. ФОТО

Музей Вітчизняної війни 1812 року розташувався у внутрішньому дворику колишнього музею Леніна - в новому закладі зібрані близько двох тисяч експонатів, пов'язаних з епохою битв при Аустерліці, Йені, Бородіно та Лейпцигу.

Про це повідомляє Газета.ru.

Як зазначають очевидці, вийшла інтер'єрна суміш хайтека і ампіру, підсилена сусідством плазмових екранів з експонатами початку XIX сторіччя.

На екранах крутяться фрагменти радянської кіноепопеї українського режисера Сергія Бондарчука “Війна і мир” укупі з іншими відео-реконструкціями давніх подій і комп'ютерною анімацією.

Різноманітні артефакти - від куль до гаубиць і від гравюр до монументальних полотен - утворюють нерухому, але строкату мозаїку епохи.

Відкриття музею Вітчизняної війни 1812 року

Не всі експонати викликають стовідсоткову довіру. Наприклад, анотація до саней, у яких французький імператор нібито тікав у бік Німану від переслідування російських військ, містить формулювання "за музейною легендою".

Схожа історія і з побутовими предметами, які гіпотетично належали Наполеону - наприклад, двома бритвами у футлярі.

Орієнтовно спектр подій, які охоплюються музейною експозицією, укладається у 15 років - від першого мирного договору між Російською імперією і Францією, підписаного в 1801 році, до вступу союзних сил в Париж і остаточного заслання імператора на острів Святої Єлени.

Експонатів більш пізнього часу зустрічається чимало (згадати хоча б полотна Василя Верещагіна зі знаменитого живописного циклу "1812 рік. Наполеон в Росії"), але вони так чи інакше повертають глядача саме в заявлену епоху.

Цифри витрат на створення музею не озвучуються, але все заплановане встигли здати у строк і за планом, тож інвестиції були чималі і безперебійні.

Як відомо, у квітні цього року у Львові презентували альманах, присвячений українцям-союзникам Наполеона в поході 1812 року.

У жовтні минулого року на Сумщині відкрили пам'ятник солдатам Охтирського гусарського полку, який відзначився у війні з Наполеоном.

Влада Білорусі уникає використання прийнятого в Росії терміну "Вітчизняна війна 1812 року". В результаті ревізії шкільних та вузівських програм в Білорусії Наполеонівська військова кампанія в Російській імперії визначається як "війна 1812 року".

Про українського героя війни 1812 року Івана Паскевича читайте в розділі "Тексти"

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.