IN MEMORIAM: Помер історик Микола Крикун

Заслужений професор Львівського національного університету імені Івана Франка відійшов у вічність на 92 році життя.

Про це повідомляє колектив історичного факультету Львівського національного університету імені Івана Франка. 

"26 листопада після тривалої хвороби помер відомий український історик, Заслужений професор Львівського національного університету, почесний доктор Університету імені М.Кюрі-Складовської в Любліні Микола Григорович Крикун", - йдеться у повідомленні.

Микола Крикун народився 9 травня 1932 року в Житомирі. Випускник історичного факультету Львівського  університету. Від 1958 року працював у ньому на посадах асистента, викладача, доцента та професора, завідував кафедрою історії. Доктор історичних наук. Вивчав історію українських земель у складі Польської держави у XV—XVIII століттях.

"Мені пощастило потрапити в коло тих, кого Микола Григорович любив, навіть прощав якісь дрібні речі, до яких у інших був нетерпимим. Кілька років тому я зауважила, що позитивіст Микола Григорович стає чутливим до дуже нових підходів у дослідженнях різних сторін минулого. Це мене неймовірно тішило – Микола Григорович виглядав у своїх поглядах сучасніших від багатьох тих, хто на покоління, а то й два, був молодшим від нього", - написала історикиня Наталія Старченко.

 
Фото: Віталій Михайловський / Український тиждень

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.