IN MEMORIAM: Помер професор Степан Заброварний

У Перемишлі у віці 94 роки відійшов у вічність історик українського походження професор Степан Заброварний.

Про це сповістив Український Народний дім в Перемишлі.

"З великим сумом повідомляємо, що помер проф. Степан Заброварний - видатний дослідник історії Надсяння, Перемищини і самого Перемишля, великий приятель (вже з дитинства), прихильник та жертводавець Українського народного дому в Перемишлі", - йдеться у повідомлені.

Степан Заброварний уродженець села Станіславчик (біля Перемишля), навчався у Перемишлі та Щецині, де згодом почав наукову роботу. Автор численних наукових публікацій з економії та історії, організатор та співорганізатор наукових конференцій, зокрема "Польща-Україна. Важкі питання" (1996-2001) та "Перемишль і перемиська земля протягом століть" (1996, 1998, 2003) - з яких також видав і опублікував три збірки унікальних статтей про українську історію нашого регіону.

Редактор збірників про польсько-українські відносини: "Akcja "Wisła" na tle stosunków polsko-ukraińskich w XX wieku" та "Polska-Ukraina. Historia-Polityka-Kultura". Автор історичних книжок, серед іншого "Folwark i wieś w obwodzie przemyskim 1772-1848", "На землі чужосторонній", "Українське село Станіславчик на Вігром", "Перемиська Шашкевичівка", "Державна жіноча вчительська семінарія в Перемишлі", та єдиного як досі опрацювання історії нашого будинку - "З хроніки Народного дому в Перемишлі (1901-1945)".

Професор Степан Заброварний був довголітнім діячем українського середовища у Польщі. Був співзасновником Об'єднання українців у Польщі, Спілки політв'язнів, Українського вчительського товариства, головою Комісії національної пам'яті, редактором "Українського альманаху", членом президії Світового конгресу Українців.

Похоронні відправи:

- парастас у понеділок о 18:00 - Dom Pogrzebowy "Hades"

- похорон у вівторок о 10:00 у Греко-католицькому соборі у Перемишлі і опісля на головному цвинтарі у Перемишлі.

 

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.