Під тиском громадськості Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Інституту українознавства

Дмитра Вєдєнєєва звільнили з посади заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України.

Про це повідомив історик, народний депутат ВР і колишній голова Українського інституту національної пам'яті Володимир В'ятрович.

"Декаґебізація в дії. Вєдєнєєв більше не заступник директора Інституту українознавства. Дякую усім небайдужим", — написав В'ятрович.

Він опублікував фото листа директора Науково-дослідного інституту українознавства Василя Чернеця, у якому той повідомляє заступника міністра освіти і науки Дениса Курбатова, що після того, "як у соцмережах прокотилася "хвиля обурення" щодо давніх публікацій Вєдєнєєва з приводу історії Голодомора", про які Чернець, "на жаль, не знав", він вирішив "врахувати думку громадськості" і звільнити колишнього кадебіста з посади заступника директора НДІ українознавства.

Нагадаємо, про призначення Дмитра Вєдєнєєва на посаду заступника директора Науково-дослідного інституту українознавства МОН України стало відомо 21 вересня. Володимир В'ятрович розкритикував це призначення.

Вєнєдєєв у 2010–2013 роках працював заступником голови Українського інституту національної пам'яті, призначений на цю посаду тодішнім президентом Віктором Януковичем. За словами В'ятровича, на цій посаді Вєнєдєєв був одним із головних інструментів у просуванні російського наративу про Голодомор.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.