Новим послом Польщі в Україні призначили історика та міжнародника Ярослава Ґузи

Ярослава Ґузи буде Послом Польщі в Україні до 2027 року.

Про це йдеться на офіційному X (раніше Twitter) МЗС Польщі.

Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау вручив накази про призначення послів у чотирьох державах. Крім України це також у В'єтнамі, Боснії й Герцеговині та Анголі.

На посаді Ярослав Ґузи змінить Бартоша Ціхоцького, який офіційно працював у Києві з 8 березня 2019 року.

Ґузи — народився в Кракові 31 грудня 1955 року. У 1988-1991 роках він навчався у Єльському університеті. Був активним учасником антикомуністичного протестного руху у Польщі у 1980-х роках. Пройшов стажування у Конгресі США. У 1991 році повернувся до Польщі на посаду радника міністра оборони. З 1996 року є членом Ради співробітництва з Азійсько-Тихоокеанським регіоном, а з 1999-го — членом Ради Польського атлантичного клубу.  В останні роки Ярослав Гузи працював експертом-міжнародником в агентстві PAP.

Одружений з Аґнєшкою Ромашевською, керівницею "Белсат", білоруськомовного телеканалу, що був створений з ініціативи й за підтримки МЗС Польщі та громадського Польського телебачення 23 квітня 2007 року.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.