У Любліні українці провели прибирання на могилах воїнів УНР

Члени Українського товариства разом з дітьми провели прибирання на могилах воїнів Української Народної Республіки на православному кладовищі в Любліні.

Як передає Укрінформ, про Українське товариство (Люблін, Польща) повідомило на своїй фейсбук-сторінці.

"Сьогодні прибирали ми могили воїнів Української Народної Республіки, що знаходяться на православному кладовищі в Люблині. У прибиранні традиційно взяли участь члени Українського Товариства з дітьми, але прибули також нові особи, які вперше включилися в це благородне діло. Подяка за підтримку Генеральному консульству України в Люблині.

Ці могили – це для українців Люблина місце національної пам'яті, адже на нашу пам'ять заслуговують ті, хто боровся за волю України понад 100 років тому…",  – наголосили у товаристві.

Подяка за підтримку висловлена Генеральному консульству України в Любліні, а також усім, хто своєю працею вшанував пам'ять борців за волю України напередодні Дня Незалежності України та 103-ї річниці Варшавської битви.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.