Вшанування українського ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" в парламенті Канади спричинило скандал

Обурення висловили єврейські організації та посол Польщі.

Про це пише Politico, інформує УНІАН.

22 вересня під час візиту президента України Володимира Зеленського до Канади у парламенті цієї країни вшанували оплесками запрошеного на засідання 98-річного ветерана дивізії Ваффен-СС "Галичина" Ярослава Гунька.

Під час засідання парламенту спікер канадської палати громад Ентоні Рот оголосив, що в залі присутній "українсько-канадський ветеран Другої світової війни, який боровся за незалежність України проти росіян і продовжує підтримувати війська сьогодні, навіть у віці 98 років".

"Він український герой, канадський герой, і ми дякуємо йому за всю його службу. Дякую вам", – сказав Рот, після чого почалися довгі оплески.

Цей інцидент спровокував хвилю обурення. Єврейські правозахисні організації Центр Симона Візенталя і B'nai B'rith засудили вшанування Гунька і назвали це "тривожним і обурливим", зважаючи на те, що він воював у складі дивізії Ваффен-СС "Галичина".

Посол Польщі в Канаді Вітольд Дзельський після інциденту почав вимагати вибачень.

"Польща – найкращий друг України, але вона ніколи не погодиться обілити таких лиходіїв. Як посол Польщі в Канаді я чекаю на вибачення", – написав Вітольд Дзельський і прикріпив фото, де президент України Володимир Зеленський і прем'єр Канади Джастін Трюдо аплодують Гуньку.

Спікер канадської палати громад Ентоні Рота, який представив Гунька як "героя України та Канади", вибачився і заявив, що не знав про минуле гостя парламенту.

"Хочу чітко пояснити, що ніхто, включаючи колег-парламентарів і українську делегацію, не знав ні про мій намір, ні про мої зауваження до того, як я їх зробив. Ця ініціатива була виключно моєю особистою", – сказав Ентоні Рот.

Канцелярія прем'єр-міністра заявила, що не отримувала жодного попереднього повідомлення про запрошення Гунька.

14-та гренадерська дивізія Ваффен-СС "Галичина" у складі Ваффен-СС Третього Рейху, що існувала у 1943-1945 роках, була укомплектована переважно з галичан греко-католицької конфесії. У 1945 році підрозділ було переукомплектовано, він отримав назву Перша Українська дивізія Української національної армії.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.