АНОНС: Презентація першого числа часопису «Церква і суспільство»

7 вересня о 15:00 відбудеться презентація першого числа часопису «Церква і суспільство».

Організатори: Редколегія журналу, Інститут Церкви і суспільства Київської православної богословської академії.

Учасники: о.Олександр Трофимлюк – ректор Київської православної духовної академії; Олександр Саган – заступник директора Інституту Церкви і суспільства КПБА, член редколегії; о.Георгій Коваленко – член редколегії журналу "Церква і суспільство"; о.Богдан Огульчанський – автор статті; о.Сергій Бережной – автор статті.

Модератор: о.Андрій Дудченко – відповідальний редактор журналу.

Учасники заходу представлять новий науково-публіцистичний часопис з християнського богослов'я, взаємин церкви і постсекулярного суспільства, історії та релігієзнавства. Видання орієнтоване переважно на священнослужителів, проте буде цікавим для усіх зацікавлених у проблематиці.

Мета видання - вирішення проблемних питань буття церкви у сучасному цифровому суспільстві та в умовах глобалізації; ознайомлення кліриків та вірян з найкращими напрацюваннями провідних богословів світу; сприяння справі християнської єдності та діалогу; стимулювання до відродження автентичної традиції української церкви тощо.

Тема першого числа часопису - календарна реформа, яку запроваджено з 1 вересня 2023 року в ПЦУ та УГКЦ.

Інститут Церкви і суспільства створений у 2019 році як реакція ПЦУ на пропозиції об'єднання "Десяти тез для ПЦУ", які б допомогли краще запроваджувати своє покликання в умовах сьогодення, серед яких: справжня соборність, оновлення парафіяльного життя і євхаристійне відродження, відновлення біблійної свідомості, відмова від політизації церкви, активна соціальна позиція, а головне – діалогічність та відкритість.

Акредитація представників ЗМІ: anna@ukrinform.com.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформу.

Адреса Укрінформу: м. Київ, вул. Богдана Хмельницького, 8/16.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.