На Закарпатті реставрують готичну Шандрівську дерев'яну церкву

Команда львівських реставраторів у рамках ґрантового проєкту розпочала реставрацію унікальної готичної дерев'яної церкви св. Параскеви у селі Олександрівка (Шандрово) на Закарпатті.

Про це у Фейсбуці повідомила громадська організація "KARP Restorer", що спеціалізується на художній реставрації.

"Наша команда спільно з фахівцями науково-дослідної частини Львівської національної академії мистецтв розробила проєкт невідкладних протиаварійних робіт, які включатимуть захист даху гідрофобною плівкою для припинення затікання води у середину обʼєкта", - йдеться в повідомленні.

Як зазначається, після цього будуть проведені протиаварійні закріплення стінопису та малярства іконостасу.

Це дозволить призупинити руйнування обʼєкта і продовжити подальші дослідження для розроблення проєкту консервації в цілісності. Наразі об'єкт знаходиться в критичному стані.

Як повідомляється, проєкт реалізується за фінансування ALIPH Foundation.

Церква св. Параскеви Пʼятниці у селі Олександрівка, що на Хустщині належить до нечисленної у Центрально-Східній Європі збереженої групи церков мармароської готики та є одним з кращих зразків сакральної архітектури.

Деревʼяні стіни храму суцільно вкриті розписами, виконаними у 1779 році Стефаном Теребельським. Також яскравим прикладом місцевої школи малярства і різьби XVIII ст. є різьблений іконостас.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.