У Києво-Печерській лаврі відкрили виставку з нагоди 950-річчя закладення Успенського собору

У заповіднику «Києво-Печерська лавра» презентували виставку «І постала Церква Велика на пагорбах Печерських» до 950-річчя закладення Успенського собору.

Про це повідомляє пресслужба Міністерства культури та інформаційної політики, передає Укрінформ.

Виставка присвячена до 950-річчя закладення Успенського собору та Успінню Пресвятої Богородиці. З нагоди події також в Успенському соборі відбулась Святкова Божественна Літургія, яку провів митрополит Київський і всієї України, блаженніший Епіфаній.

На виставці представлені історичні та мистецькі пам'ятки ХІ–ХХ ст. зі збірки Національного заповідника "Києво-Печерська лавра". Вони висвітлюють історію спорудження Великої Печерської церкви в Княжу добу. Відвідувачі можуть побачити зразки плінфи ХІ–ХІІ ст., зокрема, зі знаками та малюнками давніх майстрів, голосники, фрагменти орнаментованих шиферних плит, які у давнину оздоблювали стіни храму.

Також серед експонатів – унікальний рельєф із зображенням Богородиці – Оранти ХV ст., ікони написані на плінфі наприкінці ХІХ ст. Уявлення про первісний вигляд храму в ХІ–ХІІІ ст. надають варіанти реконструкцій, зроблені архітекторами на основі архітектурно-археологічних досліджень пам'ятки.

"Успенський собор – це одна із духовних святинь України. 950 років тому тут було закладено перший камінь у будівництво собору, який багато руйнувався. Але увесь час собор відроджувався. Заповідник сьогодні має важливу місію, він несе справжню давню історію й передає її майбутнім поколінням", – підкреслив виконувач обов'язків гендиректора Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" Максим Остапенко.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.