У Львівському скансені реставрують привезену з Буковини стодолу

У Музеї народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького стартували роботи з відновлення та реставрації кількох споруд, серед яких - велика стодола із села Бережонка Чернівецької області.

Про це повідомляє пресслужба Львівської міської ради.

Зазначається, що стодола збудована на початку XX ст. і поділена на три частини: середня (найбільша) – тік, на якому молотили збіжжя, з правого боку – засік, зліва – стайня. У фасадній і тильній стінах є великі ворота для проїзду воза зі снопами. Дах стодоли був покритий соломою – некрученими сніпками, на рогах пошитий сніпками-"стріхачами" (зв'язаними при колоссі). Саме за такою давньою технікою майстри музею замінять дах будівлі.

Окрім того, в музеї народної архітектури та побуту зараз триває процес реставрації церкви святих Володимира та Ольги з с. Котань (Лемківська церква) та перевезеної хати з с. Соломир.

"Ми щиро вдячні всім нашим відвідувачам, адже кошти з кожного придбаного квитка дають змогу відреставрувати ще більше старовинних об'єктів. Кожен наш гість допомагає здійснювати головну мету діяльності музею – збереження та популяризацію культурної спадщини", – зазначив директор музею Михайло Закопець.

Музей народної архітектури та побуту у Львові імені Климентія Шептицького – музей просто неба, заснований у 1971 році. Від часу офіційного створення і дотепер vузей зберігає, досліджує і популяризує культуру, народну архітектуру та давній побут усієї Західної України. За цей період сформовано фондову збірку з майже 22 тис. предметів та збережено понад 100 великих архітектурних об'єктів, серед яких є унікальна і найбільша у Європі колекція сакральних споруд. Площа скансену становить 36,6 га.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.