Експерти ЮНЕСКО проводять 3D-сканування зруйнованої Росією будівлі у Львові

Експерти ЮНЕСКО проводять 3D-сканування зруйнованої будівлі в буферній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО «Львів – Ансамбль історичного центру».

Про це повідомила перша заступниця міністра закордонних справ України Еміне Джапарова у Фейсбуці, передає Укрінформ.

"Протягом 11–14 липня експерти ЮНЕСКО проводять 3D-сканування зруйнованої Росією будівлі в буферній зоні об'єкта Всесвітньої спадщини ЮНЕСКО "Львів – Ансамбль історичного центру", - зазначила Джапарова.

Вона назвала ракетний удар по обʼєкту 6 липня черговим воєнним злочином та порушенням Росією Гаазької конвенції про захист культурних цінностей у разі збройного конфлікту 1954 року.

Перша заступниця міністра наголосила, що зібрані дані слугуватимуть підставою для подальшого визначення необхідних ресурсів для реконструкції будівлі.

Унаслідок ракетного удару по житловому будинку у Львові в ніч проти 6 липня загинули 10 людей, ще 48 осіб дістали травми та поранення різної тяжкості.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.