У Львові створять меморіальну майстерню Карла Звіринського

Ініціаторкою проєкту є громадянка Чабан, яка має на меті відновити та зберегти історичне приміщення, де працював митець.

Про це інформує Твоє місто. 

13 липня комісія культури, молоді, спорту та зовнішніх зв'язків Львівської міської ради погодила приватизацію творчої майстерні за адресою вул. Котляревського, 26, кв. 43 для створення меморіальної майстерні художника Карла Звіринського.

Громадянка Чабан звернулася щодо приватизації приміщення для створення меморіальної майстерні видатного педагога та митця Карла Звіринського. Там він раніше працював.

Депутати підтримали це рішення. Проєкт приватизації майстерні мають затвердити на сесії міської ради. 

Карло Звіринський народився 14 серпня 1923 у селі Лаврів,на Львівщині. Навчався у Вільній Українській Мистецькій Академії, згодом у Львівському художньому училищі на малярському відділенні у Романа Сельського,та у Львівському державному інституті декоративного та прикладного мистецтва (тепер Львівська національна академія мистецтв). 

У 1959 році Карло Звіринський створив підпільну школу для молоді, яка проіснувала майже 10 років. Особливу увагу митець приділяв вивченню досягнень світової культури та розвитку національної свідомості. В Школі Звіринського, крім живопису, композиції, вивчали історію України, світові мистецтво, літературу, музику, релігію.

З 1992 року - член Спілки хідожників України. З 1997 року – Заслужений діяч мистцетв України.

Помер 8 жовтня 1997 року, похований на Голосківському цвинтарі.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.