ЮНЕСКО профінансує реставрацію Церкви Всіх Святих, яку збудував Мазепа

З ініціативи МКІП і за підтримки ЮНЕСКО буде відреставровано Всіхсвятську церкву у складі Києво-Печерської лаври. Також буде створено музей Мазепи в Онуфріївській вежі.

Про це повідомив міністр культури та інформаційної політики Олександр Ткаченко під час звершення молебню за гетьмана Івана Мазепу, що відбувся у Всіхсвятській церкві Києво-Печерської лаври, пише Укрінформ.

"Завдяки допомозі ЮНЕСКО ми сьогодні оголошуємо про початок створення проєкту реставраційних робіт Всіхсвятської церкви, а також початок робіт зі створення Мазепинського музею. У час війни це важливо, бо ми продовжуємо роботу зі збереження нашої української спадщини та вшановуємо пам'ять великого гетьмана, який також зробив надзвичайно великий внесок у збереження українського надбання", - зазначив очільник МКІП.

За словами заступника генерального директора з наукової роботи НЗ "Києво-Печерська лавра" Костянтина Крайнього, реставрацією передбачено внутрішні та зовнішні роботи. Зокрема, мають відновити фундамент, який потерпає від перезволоження, а також перекриття, яке пропускає вологу, через що відшаровується фарба всередині церкви, особливо в зимовий період. Також Крайній зазначив, що мають реставрувати й унікальний стінопис кінця 17 ст., і зразки храмового живопису початку 20 ст.

Ткаченко поінформував, що зараз відбувається 3D-сканування споруди, надалі буде створено проєкт, і після цього розпочнуться роботи. До реставрації долучатимуться українські та французькі спеціалісти. За словами міністра, фінансування проєкту відбудеться з боку ЮНЕСКО.

Також у межах заходу очільник МКІП зазначив, що в Онуфріївській вежі, збудованій коштом Мазепи, буде організований музей на честь гетьмана. Зокрема, він міститиме унікальні артефакти, передані сім'єю діяча і самим Мазепою церкві - Євангеліє 1636 та 1707 років, гравюра Івана Мигура "Тріумф гетьмана Івана Мазепи", надрукована у друкарні Лаври у 1705 році, гаптована нашивка 17 ст., книгу "Псалтир із тлумаченням" 1697 року. Усі ці експонати були представлені в неділю в Церкві Всіх Всятих.

 

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.