На Львівщині реставрують одну з найстаріших дерев’яних церков Карпат

У селі Ісаї, що в гірській частині Львівщини, продовжили реставрацію дерев’яної церкви святого Архистратига Михаїла, яка є однією з найстаріших у Карпатах та пам’яткою архітектури національного значення.

Про це Львівському порталу повідомили у пресслужбі ЛОВА.

Храм споруджений у 1663 році у традиційному бойківському стилі. У 2018 році йому надали статус аварійного об'єкта, тож і почали порятунок. До 2021 року тут провели протиаварійні роботи, відреставрували дах і куполи церкви.

Торік жодних робіт тут не проводили через початок повномасштабного вторгнення РФ.

Втім вже цьогоріч реставрацію старовинної церкви відновлюють. На це в обласному бюджеті-2023 передбачили 3,6 млн грн, окремо 1 млн грн виділили на стінопис. Проєкт його реставрації наразі проходить експертизу.

На реставрацію і відновлення храму Архистратига Михаїла в Ісаях у 2018-2021 роках вже витратили більше 3 млн грн.

Церква святого Архистратига Михаїла у селі Ісаї Самбірського району збудував у 1663 році майстер Ілля Пантелимон. Один із найстаріших дерев'яних храмів Карпат. У 1722 році поруч звели дзвіницю, разом із якою церква має статус пам'ятки архітектури національного значення.

 

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.