Національний музей історії України представлений на онлайн-платформі Google Arts & Culture

Google Arts & Culture - одна з найпопулярніших платформ у світі, що дає доступ до цифрових версій мистецьких творів з 80 країн світу.

Про це повідомили у Національному музеї історії України.

"На онлайн-платформі Google Arts & Culture вже можна побачити 370 експонатів (у форматі 2D і 3D), 7 віртуальних виставок та 2 кишенькові 3D галереї. Всі експонати можна роздивитися у високій роздільній якості. Сторінка музею поповнюватиметься новими експонатами", - йдеться у повідомленні.
Відвідати сторінку проєкту можна за посиланням
Національний музей історії України ілюструє історію України від найдавніших часів до наших днів. Це один із провідних музеїв України. У його колекції близько 800 000 предметів.
Google разом з Міністерством культури та інформаційної політики презентували онлайн-простір української культури на платформі Google Arts & Culture у листопаді 2022 року. Відтак будь-хто у світі зможе побачити на Google Arts & Culture колекції українських музеїв: Національного художнього музею України, Національного центру народної культури "Музей Івана Гончара", Музею театрального, музичного та кіномистецтва України та інших.
 
Теми

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.