У Литві набула чинності заборона пропаганди тоталітарних режимів

З 1 травня в Литві набув чинності закон про дерадянізацію публічного простору, який передбачає заборону пропаганди тоталітарних та авторитарних режимів та їхньої ідеології, а також новий порядок демонтажу або заміни публічних об'єктів, які цю заборону порушують.

Про це повідомляє "Європейська правда".

Закон, ухвалений Сеймом Литви в грудні 2022 року, дозволить прибрати з публічного простору символи тоталітаризму та авторитаризму – меморіали, інші пам'ятники, а також назви вулиць, площ та інших громадських об'єктів.

Відповідно до закону, заборона стосуватиметься будь-якої форми вшанування або зображення осіб, символіки чи інформації, що пропагують тоталітарні та авторитарні режими та їхні ідеології, зазначає литовський Сейм.

Заборона не поширюється на музеї, архіви, бібліотеки під час організації виставок, інформування громадськості про тоталітарні та авторитарні режими та їхні наслідки, використання таких предметів та інформації з метою освіти, науки, професійного мистецтва та колекціонування.

Оцінку публічних об'єктів на предмет пропаганди тоталітарних або авторитарних режимів та їхніх ідеологій здійснюватиме Литовський центр досліджень геноциду та опору, а також муніципальні органи влади.

У кожному випадку демонтажу об'єкта радянської чи тоталітарної пропаганди свій висновок спершу має надати міжвідомча комісія, яка складатиметься з дев'яти членів, делегованих від різних установ та організацій.

Після цього рішення про демонтаж об'єкта ухвалює генеральний директор Центру досліджень геноциду та опору.

До цього в Литві була передбачена лише адміністративну відповідальність за демонстрацію, розповсюдження й пропаганду символів деяких тоталітарних і авторитарних режимів. Однак після того, як Росія почала повномасштабну війну в Україні, багато муніципалітетів виступили з ініціативою демонтувати статуї, пам'ятники та інші символи радянських солдатів.

 

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.