У Литві закрили одну зі справ щодо штурму телевежі у 1991 році

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова

 

Вільнюський районний суд припинив розгляд цивільної справи проти колишнього президента Радянського Союзу Міхаїла Горбачова щодо його відповідальності за штурм телевежі в січні 1991 року ("справа 13 січня") у зв'язку зі смертю відповідача.

Про це повідомляє "Європейська правда".

"Позов був поданий проти конкретної особи, колишнього президента Радянського Союзу, після його смерті правонаступництво неможливе", – заявив представник Вільнюського районного суду Аурім Жукаускас у четвер.

Кримінальна справа проти Горбачова була відкрита щодо подій ночі на 13 січня 1991 року, коли під час штурму радянськими військовими частинами Вільнюської телевежі та будівлі Комітету з радіо та телемовлення загинуло 14 осіб.

Родичі загиблих домагалися відповідальності Горбачова. Четверо з них цього року подали до суду цивільний позов проти колишнього президента СРСР.

Вони прагнули довести, що Горбачов, який на той час був головнокомандувачем збройними силами СРСР, мав контроль над армією, але не вжив заходів для запобігання агресії в Литві та тим самим не припинив виконання злочину.

У травні Вільнюський міськрайонний суд направив документи цього позову до МЗС Росії для передачі їх Ґорбачову. Російська прокуратура, яка розслідувала "справу 13 січня", відмовилася перевіряти відповідальність пана Горбачова та допитувати його.






Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.