АНОНС: презентація видання про давньоєгипетські пам'ятки у Києві

Книга Олени Романової та Галини Станиціної є двомовним видання каталогу колекції унікальних фотонегативів на склі, що нині зберігається в Науковому архіві Інституту археології НАН України

Фотонегативи зображають давньоєгипетські пам'ятки, які колись перебували в Музеї історії релігії/релігій Всеукраїнського музейного городка, а також низку історичних монументів та пам'яток Стародавнього Єгипту – з самого Єгипту та з інших місць.
 
Супроводжується каталог історією виникнення цієї колекції фотонегативів та інформацією про самі давньоєгипетські пам'ятки, що на них зображені.

Під час презентації авторки книги розкажуть, як вони виявили ці фотографічні знімки, як каталогізували зображення, досліджували історію їх створення і що з того вийшло.
Презентація відбудеться 2 лютого 2022 р. в лекторії Національного заповідника "Києво-Печерська лавра" (вул. Лаврська, 9, корпус № 250). Початок о 15.00. Долучитись до презентації можна також онлайн.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.