АНОНС: Публічна дискусія «Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»

Центр досліджень визвольного руху запрошує на публічну дискусію «‎Повернути вивезені архіви. Про що говорять документи Внутрішніх військ НКВД»‎

Захід відбудеться 2 листопада о 19:00 в Інформаційно-виставковому центрі Музею Майдану (Майдан Незалежності, 18/2).

 

Центр досліджень визвольного року презентує завершення проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів". Дослідники до кінця жовтня викладуть в онлайн-доступ 3,5 тисяч копій документів з архіву Внутрішніх військ НКВД Українського округу.

Документи оприлюднені на сайті Електронного архіву українського визвольного руху. Наразі оригінал архіву перебуває поза межами України та, найімовірніше, недоступний для опрацювання.

Дослідники українського визвольного руху обговорять під час заходу історію привезення копій документів в Україну, їх зміст, важливі факти, які вдалося виявити в процесі опрацювання копій, та наукову цінність архіву для подальших досліджень.

Учасники презентації:

Іван Патриляк — доктор історичних наук, професор, декан Історичного факультету КНУ ім. Т. Шевченка, фахівець з історії українського визвольного руху, експерт проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів";
Володимир В'ятрович — історик, дослідник історії українського визвольного руху;
Ігор Бігун — історик, дослідник історії українського визвольного руху, редактор сайту "Історична правда";
Надія Суха — журналістка, комунікаційниця проєкту "Цифрове повернення вивезених архівів" Центру досліджень визвольного руху.

Захід організовується в межах проєкту "Робимо минуле доступним: цифрове повернення вивезених архівів про боротьбу СРСР із визвольним рухом", який реалізує Центр досліджень визвольного руху за підтримки Українського культурного фонду.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.