АНОНС: презентація нового онлайн-ресурсу ЦДАВО

ЦДАВО надає онлайн-доступ до 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. Ресурс буде доступний користувачам у режимі 24/7

27 січня о 14:00 у Укрінформі відбудеться презентація онлайн-ресурсу Центрального державного архіву вищих органів влади та управління.

 

Учасники:

Анатолій Хромов – Голова Державної архівної служби України, кандидат історичних наук; 

Лариса Левченко – директор Центрального державного архіву вищих органів влади та управління України, доктор історичних наук; 

Кирило Вислобоков – директор ПП "Архівні інформаційні системи", кандидат історичних наук.

До ресурсу завантажено понад 6 тисяч архівних справ 17 архівних фондів, які висвітлюють боротьбу українського народу за незалежність та державність у часи Української революції 1917-1921 років. У подальшому "Архіум" ЦДАВО України поповнюватиметься цифровими копіями архівних фондів з історії України ХХ століття і вже у 2022 році досягне одного мільйона копій аркушів документів.

До участі у презентації запрошуються вчені-дослідники періоду Української революції 1917-1921 рр., історики, музейники, архівісти, представники українських вишів, журналісти, громадськість.

Відкривається доступ, зокрема, до таких архівних фондів:

Фонд 9 – Міністерство народного господарства Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1919-1922, 771 справа;

Фонд 799 – Міністерство внутрішніх справ Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 33 справи;

Фонд 1065 – Рада народних Міністрів Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Тарнів, 1918-1923, 1077 справ;

Фонд 1072 – Міністерство сповідань Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Проскурів, Рівне, Кам'янець-Подільській, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 343 справи;

Фонд 1076 – Військове міністерство Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 69 справ;

Фонд 1078 – Головне управління Генерального штабу УНР, Київ, Жмеринка, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1918-1930, 474 справи;

Фонд 1113 – Управління преси та інформації Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Рівне, Кам'янець-Подільський, 1917-1925, 375 справ;

Фонд 1115 – Українська Центральна Рада, Київ, Житомир, 1917-1918, 85 справи;

Фонд 1429 – Канцелярія Директорії Української Народної Республіки, Київ, Кам'янець-Подільський, Польща, Чеські та Словацькі землі, 1917-1938, 314 справ;

Фонд 2094 – Народне міністерство шляхів Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 18 справ;

Фонд 2200 – Міністерство шляхів Української Держави, Київ, 1916- 1919, 295 справ;

Фонд 2201 – Міністерство освіти Української Держави, Київ, 1918- 1919, 1982 справи;

Фонд 2537 – Міністерство шляхів сполучення Української Народної Республіки, Київ, Вінниця, Кам'янець-Подільський, Станіславів, Тарнів, 1918-1922, 540 справ;

Фонд 3006 – Міністерство генерального писарства Української Народної Республіки, Київ, 1918, 2 справи;

Фонд 3084 – Міністерство торгу і промисловості Української Народної Республіки, Київ, 1917-1918, 14 справ;

Фонд 3809 – Петлюра Симон Васильович (1879-1926) – політичний, державний і військовий діяч, член Української Центральної Ради, Голова Директорії УНР, Головний отаман військ УНР, 1916-1926, 19 справ;

Фонд 4146 – Державний сенат Української Народної Республіки, Київ, 1919, 834 справи.

Захід транслюватиметься на сайті та YouTube-каналі Укрінформуhttps://www.youtube.com/user/UkrinformTV

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.