АНОНС: «Деколонізація: віднайти своє»: УІНП проведе круглі столи в чотирьох містах

Український інститут національної пам’яті запускає серію круглих столів на тему “Деколонізація: віднайти своє під шаром російських імперських міфів”

Публічний символічний простір України внаслідок декомунізації суттєво очистився від комуністичної тоталітарної символіки. Але свідомість багатьох українців ще й досі залишається у полоні російських імперських міфів і стереотипів. Що й не дивно, бо в Російській імперії більшість наших земель перебувала довше, ніж у радянській. Такий концепт відповідає логіці подолання проблем з історичною пам'яттю. Саме про те, як долати нав'язане бачення своєї історії і культури в топонімах і пам'ятниках, музеях та освіті, йтиметься під час круглих столів за участю відомих та авторитетних експертів і науковців.

 

"Питання деколонізації насправді складніше, ніж здається на перший погляд, це не просто процес, а також це велике запитання до здатності апропріації. Це здатність прийняти щось в свою історію, культурну спадщину, осмислити це, зрозуміти, що є токсичним, ворожим до ідеї української політичної нації і української громади загалом. І таким, що використовувалось як інструмент імперської політики, а що є невід'ємним, невідчужуваним, таким, що не можна забути про себе. Це стосується як позитивних сторінок історії, так і негативних. Ми повинні осмислити, зрозуміти і збагнути, що необхідно прийняти, як правду про самих себе. Треба прийняти як частину своєї самобутності, своєї ідентичності. І цей процес неможливий без проведення подібних круглих столів, на яких ми аналізуємо складну спадщину, яке її місце в системі координат, місце в історії, в нашій культурі і в нашому майбутньому зокрема", - зауважив голова УІНП Антон Дробович. 

Круглі столи відбудуться в чотирьох містах: Харкові, Дніпрі, Одесі та Києві протягом 19 листопада-16 грудня. Усі засідання транслюватимуться на YouTube-каналі Українського інституту національної пам'яті.

У пошуках Костя Щита

На початку 2021 року, гортаючи скановані копії українського щоденника "Свобода", я натрапив на вельми просте пошукове оголошення: людина, яку шукали, була родом з моєї рідної Мерефи. Як згодом стало відомо, цією людиною був Костянтин Мусійович Щит — старшина української армії та тенор Української Республіканської Капели, яскраву історію життя якого впродовж майже сторіччя тримали в таємниці родичі з двох різних частин світу.

Гарвардські студії Омеляна Пріцака… під кутом зору КГБ УССР

Професор Гамбурзького, Вашингтонського, Гарвардського, Київського університетів, засновник і перший директор Українського наукового інституту в Гарварді, сходознавець зі світовим ім'ям, знавець півсотні мов, дослідник давньої історії України, зокрема джерельної бази, яка свідчила про осібні витоки української державності і про українські терени як центр державотворення. Саме послідовний україноцентризм Омеляна Пріцака став головною причиною прискіпливої уваги до його постаті КГБ УССР.

Фундаменти палацу Кирила Розумовського. Історична довідка об'єкта культурної спадщини

В результаті обстежень залишків мурувань XVIII ст. в садибі по вул. Івана Мазепи у Києві, з’ясувалося, що під руїнами будівлі кінця ХІХ ст. збереглися фундаменти та підвали київського палацу останнього українського гетьмана Кирила Розумовського. Цю пам’ятку ще в 30-х роках минулого століття вважали беззворотньо втраченою. Я терміново виготовив історичну довідку, за якою Департамент охорони культурної спадщини КМДА мав би внести фундаменти палацу Кирила Розумовського до переліку щойновиявлених об’єктів культурної спадщини. Однак Департамент відхилив довідку і правоохоронного статусу об'єкту не надав.

Хрест Симона Петлюри – капеланам Армії УНР

У червні 1944-го в Рівненському рибтресті в одній із шухляд столу працівники знайшли дві грамоти до Хреста Симона Петлюри. Цупкі аркуші бланків із тризубом, оригінальною печаткою червоного кольору та фразою "Іменем Української Народної Республіки…" не могли не привернути увагу й не насторожити.