У Єгипті знайшли стародавнє місто

Група археологів на чолі із Захі Хавасом знайшла стародавнє єгипетське місто віком 3000 років доби Аменхотепа, Тутанхамона та Ай

Знайдене місто є одним із найбільших з будь-коли виявлених у Єгипті. Воно було засноване королем Аменхотепом ІІІ, який правив Єгиптом з 1391 до 1353 р. до н. е.

Бетсі Брайан, професор єгиптології з Університету Джона Гопкінса в Балтіморі (США) сказала: "Відкриття цього загубленого міста є другим за значимістю археологічним відкриттям з могили Тутанхамона".

 

Вчені припускають, що знайдене місто йменувалося Атен і було засноване фараоном Аменхотепом III, який правив Стародавнім Єгиптом в XIV столітті до нашої ери. Свідченням цьому називають печатки фараона на глиняній цеглі, з якої побудовані місцеві будинки. Атен вважається найбільшим адміністративним і промисловим поселенням на західному березі Луксора того часу.

Археологи переконані, що нове відкриття дозволить "заглянути в життя стародавніх єгиптян" за часів розквіту Стародавнього Єгипту. Адже в місті збереглися стіни будинків і цілі кімнати, заповнені предметами повсякденного вжитку. Вже вдалося визначити майстерню, пекарню з печами та глиняним посудом для зберігання їжі, адміністративний і житловий район.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.