Перша кліматична війна. Вчені розгадали причину смертей в долині Нілу

У 1960-ті роки археологи виявили в долині Нілу могильник Джебель Сахаба віком від 13400 до 18600 років і визнали його свідченням першого у світі можливого великого збройного конфлікту.

Однак детальне вивчення фрагментів 61 скелета, яке нещодавно провели фахівців з давньої історії і геохіміки з Французького Національного центру наукових досліджень (CNRS) та університету Тулуза – Жан Жорес, змушує засумніватися в цій теорії, повідомляє ВВС. Україна.

 
фото: WENDORF ARCHIVES OF THE BRITISH MUSEUM

Ймовірніше, за словами вчених, що у могильнику спочивають останки жертв численних конфліктів, а їх причиною могла стати боротьба за кращу ділянку землі.

Як пояснює кореспондент ВВС Леонід Лунєв, раніше в долині Нілу було багато води, риби і рослинності. Але до кінця льодовикового періоду східна Сахара перетворилася на надзвичайно посушливий і холодний регіон, а розливи Нілу стали такими непередбачуваними, що землі, на якій можна було б поселитися без загрози повені, майже не залишилося.

На ці ділянки претендувало все більше племен мисливців-збирачів, і це не могло не призвести до кровопролиття.

У чверті досліджених скелетів з могильника Джебель Сахаба експерти виявили сліди як смертельних, так і давно загоєних поранень. Це свідчить про те, що вони неодноразово брали участь в битвах.

Більшість травм нанесли списами або стрілами. Жертвами сутичок, засідок і рейдів ставали не лише чоловіки, а й жінки та діти.

"Таким чином, ми спростовуємо теорію про те, що в могильнику Джебель Сахаба поховані жертви одного великого конфлікту, — пишуть дослідники у своїй роботі, — скоріш за все це були спорадичні і повторювані епізоди насильства, поштовхом до яких стали великі кліматичні та природні зміни".

Справді, історія людства знала багато воєн, які відбувалися на тлі сильної посухи і велися за право володіння родючими землями.

Утім, є й інша точка зору, за якою зв'язок між кліматичними змінами і зростанням насильства значно складніший, і насправді може настати момент, коли убогість ресурсів відкидає можливість конфлікту, оскільки війна обійдеться занадто дорого.

Так чи інакше, кажуть дослідники, але чим більше ми зможемо дізнатися про те, що сталося під кінець льодовикового періоду в Джебель Сахабі, тим більше шансів передбачити, як розвиватимуться події в майбутньому з настанням різких кліматичних змін.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.