Єгипет відкрив перший завод археологічних копій на Близькому Сході

Міністр туризму та старожитностей Єгипту Халед Ель-Анані відкрив першу фабрику археологічних копій у країні та на Близькому Сході.

Фабрика, яка розташована в місті Обур на сході Каїру, була створена у співпраці з компанією "Скарби Єгипту для археологічних моделей", повідомляє Центр дослідження Африки.

 

Міністр описав відкриття заводу як важливий крок, який потрібно було зробити, і висловив свою гордість і велике щастя за завершення цього амбіційного та успішного проекту.

Ель-Анані зазначив, що будівельні роботи над проектом розпочались близько 18 місяців тому і мають на меті йти в ногу з вимогами місцевого та світового ринку у виробництві археологічних моделей.

Репліки, які будуть виготовлені єгипетськими художниками та спеціалістами з великим досвідом та компетенцією, будуть виготовлені на найвищому рівні та з використанням видатних технічних знань.

Міністр заявив, що проект не є комерційним, а має на меті познайомити єгипетську промисловість зі світом. Він також спрямований на сприяння захисту єгипетської культурної спадщини та прав інтелектуальної власності на старовини країни.

Він додав, що це відбувається в рамках роботи над державною стратегією сталого розвитку та посилення використання багатих давньою цивілізацією Єгипту та археологічної спадщини.

Це відбуватиметься таким чином, щоб відповідати туристським та економічним потребам Єгипту, з позитивною та унікальною культурною віддачею та єгипетською ідентичністю.

Ель-Анані сказав, що виготовлення таких копій в Єгипті відбувається у відповідь на запити туристів, які часто купують такі предмети, як сувеніри Репліки єгипетського виробництва стануть цінними сувенірами з єгипетським державним штампом, який єгиптяни за кордоном можуть подарувати за межами країни.

Він додав, що ці копії будуть доступні для різних готелів та туристичних базарів за спеціальними цінами, і що фабрика може виготовляти для музеїв у всьому світі завдяки ефективності роботи єгипетської робочої сили.

Ель-Анані повідомив, що перша офіційна торгова точка цих репродукцій буде відкрита в Національному музеї єгипетської цивілізації 4 квітня після офіційного відкриття музею.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.

Останні дні і смерть Міхновського

Вранці 4 травня 1924 року 4-річний син Володимира Шемета – Ждан – вийшов у садок свого дому. Там дитина першою побачила, на старій яблуні, повішаним майже двометрове тіло гостя свого батька – Миколу Міхновського. Згодом Ждан розповість Роману Ковалю, що батько знайшов у кишені покійного записку: "Волію вмерти власною смертю!"

Останнє інтерв'ю мисткині Людмили Симикіної

Через мою майстерню пройшли всі дисиденти. Всім шилась свита. Я знала всі біографії. Я їх втішала, жаліла. Я знімала ту напругу психічного тиску, одягали новий одяг, знімали той, що вони мали, і вони відважно носили це. Я мріяла про іншу державу, про інший устрій. А одяг шився для цієї мрії. Ось сутність моя була в 1960-ті роки.