Спецпроект

Верховна Рада встановила День пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада ухвалила постанову, яка встановлює 14 травня Днем пам’яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни

Верховна Рада України ухвалила постанову, якою встановлює 14 травня як День пам'яті українців, які рятували євреїв під час Другої світової війни.

Як повідомляє Радіо Свобода, постанова рекомендує Міністерству культури та інформаційної політики забезпечити створення Українським інститутом національної пам'яті із залученням інститутів Національної академії наук України списку осіб, які, ризикуючи своїм життям і життям рідних, допомагали євреям уникнути терору нацистів у роки Голокосту.

А Міністерству освіти і науки України рекомендовано проводити тематичні заходи, присвячені цьому дню, і внести ці теми до переліку тем для конкурсів, рефератів, курсових і дипломних робіт.

 

У роки Другої світової війни окупована нацистами Україна була одним із місць масових репресій проти євреїв і знищення їх. Одним із найсумнозвісніших таких місць є Бабин яр у Києві.

Багато українців рятували євреїв, своїх знайомих, сусідів чи й сторонніх, від концтаборів і смерті, хоча за це нацисти жорстоко карали, також і смертю.

Держава Ізраїль вшановує неєвреїв, які тоді з ризиком для себе і своїх родин рятували євреїв, почесним званням "Праведник народів світу". Станом на 1 січня 2020 року, коли державний ізраїльський Центр пам'яті жертв Голокосту в світі "Яд ва-Шем" востаннє на цей час оновлював свою статистику, в переліку вдостоєних цього звання з України їх 2659 – це четверта найбільша кількість за країнами світу. Присвоєння цього звання мешканцям України відбувалися і після цієї дати.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.