АНОНС: у музей передадуть бойовий автомобіль з позивним Бронежаба

У Національному музеї історії України у Другій світовій війні відбудеться передача бойового автомобіля марки УАЗ-3303 (позивний – Бронежаба) Луганського прикордонного загону ДПСУ імені Героя України Євгена Пікуса

21 грудня о 12 годині Бронежабу урочисто передадуть до музею.

До початку бойових дій на Сході України машина перебувала в Луганському прикордонному загоні. Після загострення ситуації в обласному центрі та штурму управління загону в червні 2014 р. нею вивозили майно.
Це одна із двох автівок, що їх у липні 2014 р. працівники Миколаївського тепловозоремонтного заводу модернізували власним коштом, перетворивши на броньовики для прикордонників. На прохання захисників майстри виконали в найкоротші терміни складну роботу, замінили недієві вузли й агрегати, встановили бронезахист, який витримував постріли з автомата й кулемета, обладнали місце стрільця в кузові.
Такі невеликі, легкі, маневрені, а головне, захищені машини були необхідні прикордонникам. Тоді Українська армія дуже потребувала волонтерської допомоги, а держава Україна – максимально потужного захисту. Адже ворог інтенсивно наступав, тривала активна фаза оборонних боїв.
Від серпня 2014 р. машина виконувала бойові завдання на позиціях прикордонників поблизу с. Юганівка Луганської області. Бронежаба служила для патрулювання, передислокацій, постачання, евакуації поранених. Була захищеною вогневою позицією в обороні.

Унаслідок масованого обстрілу російсько-окупаційних військ – зазнала помітних ушкоджень. Після ремонту – знову на фронті. Рік УАЗ провів у зоні АТО, залишаючись єдиною броньованою одиницею підрозділу. Коли мініброньовик вичерпав свої потужності, вдячні захисники вирішили: нехай він стане музейним експонатом.

Цей "очевидець" подій займе своє місце серед інших – уже представлених на експозиційному майданчику Меморіалу. Залізні "побратими" виразно демонструють те, що відбувалося з українськими захисниками на фронті, де плавився метал.

 

На врочистому заході будуть присутні:
- представники Прикордонної служби України
Сергій Сердюк, заступник голови Державної прикордонної служби
Федір Чикін, офіцер, який улітку 2014 р. виконував завдання в зоні проведення антитерористичної операції на Луганщині
- представники Миколаївського тепловозоремонтного заводу
- Іван Ковальчук, генеральний директор Національного музею історії України у Другій світовій війні

м. Київ, вул. Лаврська, 24
Вхід на територію Меморіалу

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.