В Україні офіційно встановили День вшанування захисників Донецького аеропорту

20 січня в Україні офіційно встановили Днем вшанування захисників Донецького аеропорту. Відповідний спільний наказ видали міністр оборони України та головнокомандувач Збройних сил.

Про це повідомляє пресслужба Міноборони.

 

"З метою військово-патріотичного виховання, вшанування подвигу військовослужбовців, добровольців та волонтерів, які обороняли Донецький аеропорт від російського агресора, та продовження найкращих бойових традицій наказуємо установити в системі Міністерства оборони України День вшанування захисників Донецького аеропорту, який відзначати щороку 20 січня", – йдеться у наказі.

Зазначають, що кожного року у січні відбуватиметься низка урочистих і пам'ятних заходів, присвячених Дню вшанування захисників Донецького аеропорту.

Зокрема йдеться про заходи з вшанування пам'яті військовослужбовців, які обороняли Донецький аеропорт. Урочистості проводитимуть у меморіальному комплексі на території Міністерства оборони, де розташована Зала пам'яті захисників України та Пам'ятний дзвін.

Також у військових частинах ЗСУ, вищих військових навчальних закладах, бібліотеках відбуватимуться тематичні зустрічі, лекції, книжкові виставки, перегляд та обговорення документальних фільмів, кінохронік, присвячених темі оборони Донецького аеропорту та вшануванню захисників летовища.

Як гетьман Скоропадський 8 років водив за носа чекістів

Операція ГПУ УССР під назвою "Т-3" розтягнулася в часі майже на десять років. Чекісти встановили оперативний контакт з генерал-хорунжим Армії УНР Миколою Гоголем-Яновським. Його контакти і листування з Сергієм Шеметом, провідним діячом гетьманського руху за кордоном, наближеною до гетьмана особою і багаторічним особистим секретарем Павла Скоропадського, неабияк зацікавили чекістів. В ГПУ йому дали оперативне псевдо "Українець".

Військовий цвинтар у Львові. Що стало предметом суперечки

Львів майже щодня прощається із загиблими захисниками. На Марсовому полі вже поховані близько 800 Героїв, які віддали своє життя у російсько-українській війні. Це місце стало символом відваги й самопожертви, що нагадує про високу плату за свободу. У Львівській міськраді оголосили конкурс та обрали проєкт військового цвинтаря, який має стати місцем "сили та спокою". Натомість у місті почалися жваві суперечки щодо вибору проєкту-переможця.

8 травня 2024 - Кінець Другої світової війни та війна Росії проти України

У Німеччині та на Заході панувало переконання, що висновок із Другої світової війни - через велику кількість жертв та страждань, у Європі ніколи знов не має бути війни - поділяє так само й Росія. При цьому ігнорували, що ще в часи СРСР цей погляд був лише частиною вшанування пам'яті, яку затьмарювало сприйняття війни як тріумфальної перемоги над фашизмом. Страждання й жертви серед військових і цивільних не сприймались в якості застереження від нової війни, насамперед вони слугували підкресленню величі та значимості радянської держави.

Пам’ять про Голокост як зброя гібридної війни

Однією з цілей російського вторгнення було проголошено "денацифікацію України" – ліквідацію "режиму, який глорифікує нацистських поплічників", що автоматично означає співвідповідальність за Голокост. Надалі трагедії сучасної війни почнуть затьмарювати у пам'яті людей трагедії ХХ сторіччя. Це призведе до абсолютно іншого виміру конкуренції пам'ятей, яка до цього обмежувалася жертвами тоталітарних режимів минулого.